Ой казали люди, говорили люди,
Що на нашій Оксаночці віночка й не буде
А як наша Оксанка добра й удалася,
Найхоріша женишина її довелася.
Ой ,казали на мене, на мою сестрицю:
Бода1 ві-те так пили холодну водицю.
Бодай ві-те так пили, бодай ві-те їли,
Бо як прийде мій ділийка, бодай пониміли.
Я гуляла, я гуляла, я гуляла вельми,
Зачинила гуляничку дубовими дверми.
Зачинила вельми дубовими дверми,
Щоб не чула мати, що будуть казати.
Посаджу я, моя мати, ту калину під вікном,
Щоб було де постояти із хорошим козаком.
Щоб було де постояти, зтиха розмовляти,
Щоб не чула й не відала моя рідна мати.
Ой, заграйте мені, замузичте мені,
Нема в мене чоловіка – то позичте мені.
Ой ,заграли мені, замузичили,
Нема в мене чоловіка – то й позичили.
Ой хто піде польки, ой я піду вальса,
Ой хто має чоловіка – я маю коханця.
ТИ думаєш, дурню, що я тебе люблю,
А я тебе, дурнюяя. словами голублю.
Ти думаєш, милейкий, що ти в мене однейкий –
Є у мене півкопи таких самих, як і ти.
Милий курить папи роси, на мене пускає дим,
Сам гуляє з ким попало, мні приказує ні з ким.
А мій милий листи пише: - Гуляй, мила, що потише,
А я йому напишу: я й гуляю,не спішу.